Святкування 1025-ліття Хрещення Руси-України у м.Жидачів
Так нехай сяє світло ваше перед людьми,
щоб вони бачили ваші добрі діла
і прославляли Отця вашого Небесного
(Мф. 5, 16)
Цього року православні християни України відзначають 1025 - ліття з дня хрещення Руси – України, як видатну дату в історії українського християнства, Української Церкви і, зокрема, Українського Православ’я. Умовно заглянемо у далекий та доленосний 988 рік, де на березі Дніпра (в гирлі річки Почайни) за наказом князя св. Володимира зібралися кияни та увійшли у води цієї ріки, де священики з Візантії здійснили над ними таїнство Хрещення. Цей показовий акт і був визнаний церковною історіографією як акт хрещенням Київської Руси –України. З того часу Київська Церква стала не тільки окремою самостійною митрополією але і, з часом, матірною Церквою для всіх східних слов’ян, бо саме український народ перший прийняв спасенну віру у Ісуса Христа та розповсюдив її божественні істини до своїх сусідів.
Патріарх Київський і всієї Руси – України Філарет започаткував святкування 1025 - ліття хрещення Руси – України та приємно відзначити, що дані урочистості поширились із столиці нашої держави по всіх обласних, районних центрах, містах та малих селищах. Зокрема, 15 вересня 2013 року мешканці прикарпатського та мальовничого міста Жидачева (давня назва Удеч, перша письмова згадка міститься в Іпатіївському літописі під 1164 роком) гостинно вітали Високопреосвященнішогоархієпископа Дрогобицького і Самбірського Якова. За звичаєм далекої і сивої старожитності діти теплим словом зустріли Владику та піднесли на вишитому рушнику хліб і сіль. А в храмі в цей час з нетерпінням чекали крім жителів міста і мешканці довколишніх сіл: Межиріччя, Підністрян та Сидорівки.
У Церкві „Всіх святих”Високопреосвященнішогоархієпископа Дрогобицького і Самбірського Якова вітав настоятель храму, благочинний Жидачівського району, митрофорний протоієрей Стефан Гарасимів. У своєму слові підкреслив, що без єпископа немає Церкви, тому просив Владику піднести молитви за мир, здоров’я і добробут всіх хто присутній у святому храмі цьому. На святкову архієрейську Літургію прибули: протоієрей Григорій Бойчин, протоієрей Іван Михальчак, протоієрей Роман Б’єган, протоієрей Іван Бойчин та ієрей Петро Бойчин.
Розпочалось урочисте богослужіння, залунала молитва, яка наче запашний кадильний дим піднеслась вгору. Кожний присутній відчув втіху спільного служіння, яка подібно святості і світлу проливалась, збільшувалась, іскрилась. Життєдайною водою омивала глибинну перлину людського серця і виринала внутрішньою радістю, відчуттям спокою та приємним зверненням до Бога.Євангеліє милозвучно благовістив протодиякон Іван Березовий, а протоієрей Іван Бойчин виголосив проповідь на тему недільного читання.
По завершенню святої Літургії Високопреосвященніший архієпископ Дрогобицький і Самбірський Яків звернувся до присутніх з повчальним, глибоко моральним, піднесеним словом. У проповіді Владика використав широкий, доступний, здатний до сприйняття матеріал. Послуговуючись темою євангельського читання, архієпископ Яків наголосив, що нам потрібно йти на зустріч Христу дорогою заповідей, не оглядаючись на хвилі неприємностей бід і скорбот, а пам’ятаючи про головну мету життя – увійти в Царство Боже.
Владика підкреслив важливість людських взаємовідносин, особливо звернувся до молоді і дітей, тих які перебувають у розквіті сили і осіб літнього віку, тих які потребують нашої помочі та в немочах лежать. Цікаве, життєве словопроникло, зворушило і торкнувся тонкої струни душі так що на обличчях людей заблистіла сльоза. Акцентував Архіпастир увагу слухачів на відзначенні 1025 - ліття хрещення Руси –України. Висловив сподівання, що дане святкування стане наступною ланкою та ще одним кроком по утвердженні Єдиної Помісної Православної Церкви.
Архієпископ Яків подякував всьому духовенству, церковному хорові, що милозвучно співав під керівництвом Брухаль Люби Миронівної, та всім присутнім на святковому богослужінні. Вручив церковний орден “князя Володимира Великого” з нагоди 1025 - ліття хрещення Руси–України – благочинному Жидачівського району митрофорному протоієрею Стефану Гарасиміву, та побажав плідної праці у винограднику Христовому. Після святкового богослужіння відбувся хресний хід довкола храму, де відслужили молебень, Владика окропив святою водою та подав архіпастирське благословення.
Заглядаючи крізь призму часу, а саме 1025 – ліття православ’я на Україні ми бачимо появу і розвиток культури, мистецтва, оригінальної християнської літератури представленої літописами, життєписами святих, патериками, ораторсько–проповідницькою прозою, полемічними творами, духовною поезією і своєрідною драматургією. Водночас, попри всі свої здобутки Православної Церкви, православні християни України пережили не легкі часи, але, по при все це, зберегли свою віру завдяки непохитній відданості до нашого Спасителя тому, що вона була і залишається найважливішим у його житті. І як аргументовано та обґрунтовано підкреслив Високопреосвященніший архієпископ Дрогобицький і Самбірський Яків: „Українська Православна Церква є матір’ю українського народу; як споконвічне джерело його духовності, моралі та культури; як Церква, що тісно пов’язана з народом, яка єдина спроможна задовольнити його духовні потреби, та ні від кого не залежна; як Церква, що має право вільно господарювати у своєму власному духовному домі, яка відповідальна тільки перед Богом та Своїм христолюбивим народом”. Тож, ми православні християни Жидачівського благочиння вдячні Вам Владико за Ваш архіпастирський візит,та що докладаєте всіх своїх зусиль і щирого творчого завзяття по утвердженні в Україні Єдиної Помісної Православної Церкви.
священик Іван Бойчин,
кандидат богословських наук
