ДРОГОБИЦЬКО–САМБІРСЬКА ЕПАРХІЯ

Українська земля багата на святині. Це, зокрема, Києво-Печерська Лавра, Почаївський і Крехівський монастирі, Зарваницька святиня та ряд інших місць, де людина знаходить душевний спокій і спілкування з Господом. Сьогодні, у цей складний час, коли нам доводиться сподіватися лише на Божу ласку і захист, ми все більше звертаємося з молитвами до Творця і, напевно, найбільш дієвою є молитва дітей.

25 березня цього року учні недільної школи с. Чайковичі Самбірського району разом з настоятелем православної громади Київського Патріархату священиком Василем Поповичем, деканом о. Миколою Бухнієм, учителями та батьками, відвідали  Манявський Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Дорога неблизька, але тим цікавою видалася подорож. Біля воріт монастиря нас радо зустрів насельник монастиря ієромонах Софроній. Із його розповіді ми довідалися про історію монастиря.  Скит Манявський – православний монастир, заснований Іовом Княгиницьким у 1606 році біля с. ман ява (Богородичанський район Івано-Франківської області). 28 травня 1998 року було відкрито Манявський Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир.

Святе місце з цілющою, за повір’ями, джерельною водою знаходиться у мальовничому карпатському міжгір’ї з оздоровлюючим мікрокліматом, первісною дикою природою.

Засновником і першим ігуменом  (настоятелем) монастиря був Іов (Іван) Княгиницький (1550-1621), родом з м. Тисмениці. Разом з Іваном Вишенським та Захарією Копистенським у 1606 році створено чернечу общину (громаду). Це місце відвідали Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Захар Беркут. Далі разом із отцями та монахом Софронієм спільно провели молебень до Матері Божої, де молились за здоров’я своє і своїх рідних, а також за мир і спокій в Україні.

Наступним етапом нашої екскурсії було відвідання місця, де знаходиться Блаженний камінь.

Блаженний камінь – це місце молитви й очищення від скверни, це перше житло-скит, де поселились перші апостоли карпатського Підгір’я. Блаженний камінь знаходиться майже на кілометровій відстані від Мосту на річці Манявці. Камінь нагадує велетенський карман, ніби пащу застиглого динозавра або нішу, тобто давнє житло ченців.

Тут ми знову змогли помолитися і напитися цілющої води.

Після невеликої перерви-відпочинку ми всі разом вирушили до Спасо-Преображенського Скиту Манявського монастиря (в історії більш відомий, як Малий Скит Іова Княгиницького) розташований на висоті 870 м. над рівнем моря у південно-східній частині гори Канюковатої, в урочищі Скитик на відстані 1300 м від Манявського монастиря. Саме ця дорога виявилася найвищою і найцікавішою. Біля церкви нас знову зустріли насельники скиту. Після молитви нас пригостили чаєм, здавалось, що такого смачного чаю ми ніколи не куштували.

Перепочивши, вирішили назад.

Змучені, але духовно збагачені, переповнені враженнями повернулись додому.

Ще кілька слів хотілось б сказати про нашу недільну школу.

Отець Василь Попович служить у нас на парафії ось уже рік. За цей час наше духовне життя змінилося і збагатилося. При церкві було започатковано недільну школу, яку відвідують учні молодших класів і старшокласники. За цей короткий час нашої роботи ми вже можемо похвалитися деякими здобутками: організоване свято святого Миколая, різдвяні привітання і ця спільна подорож до Манявської святині. Зараз ми готуємося до Світлого Воскресіння Господнього.

І, звичайно, наостанок хочемо щиро подякувати нашому народному депутатові Ярославу Дубневичу, який спонсорував нам цю поїздку.

Користуючись нагодою, напередодні Великодніх свят від імені всієї православної громади с. Чайковичі хочемо побажати йому і всьому українському народові миру, спокою і міцного здоров’я.

Слава Ісусу Христу!

Щурко Петрунеля Ярославівна,

вчитель  Чайківської школи І-ІІІ ст.(Самбірський р-н)