Дорогі браття і сестри!

Упершу неділю Великого посту свята Церква згадує перемогу православ’я над єресями, тому цей день називається “Неділею православ’я”. Це свято було установлене у 842 р. при візантійському імператорі Михаїлі і його матері Феодорі, коли Константинопольським Патріархом був св. Мефодій.
Свято було встановлене після перемоги над іконоборчою єрессю. Але оскільки перемогою над цією єрессю св. Церква остаточно розкрила православне християнське віровчення і сформулювала його у постановах семи Вселенських Соборів, то подія ця називається не торжеством іконошанування, а Торжеством православ’я.
Це не означає, що після середини IX століття більше не з’являлося єресей; це значить, що всі наступні єресі, якими б вони не були численними і різноманітними, осуджуються постановами семи Вселенських Соборів.
У сучасному християнстві розповсюдженими єресями є неправильне вчення про Ісуса Христа, яке має місце у протестантському середовищі, та нешанування ікон, тобто єресь іконоборча.
Сучасні єретики називають Ісуса Христа Великим Учителем в історії людства, моральне вчення Якого незрівнянно вище за усі релігії світу. Однак вони відкидають чудеса Ісуса Христа, і навіть Його Воскресіння тлумачать по-своєму, не вірячи у воскресіння Його тіла. Все це свята Церква перемогла у боротьбі з єресями протягом семи століть.
Якщо Ісус Христос не є Син Божий, що народився від Духа Святого і Пречистої Діви Марії, і не воскрес із мертвих, то ніякого спасіння людства не відбулося. За словами ап. Павла, тоді ми залишаємося у гріхах, і смерть панує над людством. У такому випадку даремним є наше життя. Воно не має ніякого сенсу.
Життя має велику цінність тому, що Господь наш Ісус Христос – втілений Син Божий, одна з трьох Осіб, Іпостасей Святої Тройці – спас нас від гріха і смерті. Яким би праведним не було наше життя, все одно ми залишались би у рабстві гріха і смерті. Без Христа Спасителя ми є ніщо – прах і попіл. Смерть все знищує: і красу, і багатство, і любов, і славу. Тому ті християни, які не вірять у Божество Ісуса Христа, є єретики, перемогу над якими свята Церква сьогодні святкує.
Іншою розповсюдженою єрессю сучасного християнства є іконоборство, тобто нешанування ікон Ісуса Христа, Божої Матері і святих. На цю єресь хворіє все протестантство. Але серед протестантів є такі, що просто не визнають ікон, а є й такі, що свідомо ведуть боротьбу проти іконошанування. Ці єретики називають святі ікони ідолами. В цьому протестантському вченні немає нічого нового. Все це вже було в історії.
Сучасні іконоборці мають досить примітивну філософію: з їхньої точки зору ікона – це ідол, а друга заповідь Божа забороняє ідолопоклонство. Ось і все обґрунтування. Древні греки для цієї тези мали глибоке філософське обґрунтування. Вони вчили, що матерія є зло. Бог не може з’єднатися зі злом, тому, за їх вченням, Син Божий не може втілитися в стать чоловічу. Біблія відкидає таке вчення. Святе Письмо ясно говорить, що все, що створив Бог, є добро. Матерія є добро, тому що її створив Бог. Бог не створив зла. Тому і плоть наша є добром; навколишнє середовище, весь космос – є добро. Тому заперечення втілення Сина Божого безпідставне. Син Божий втілився від Духа Святого і Пресвятої Діви Марії. Церква стверджує цю віру на Вселенських Соборах.
Іконоборці не заперечують, що матерія є добро. Вони не визнають вчення древніх грецьких філософів про те, що матерія є зло. Але вони наполягають на тому, що Бог є Дух, а дух зобразити фарбами неможливо. Дійсно, образ Бога як духовної істоти неможливо написати фарбами. Iконоборці були б правими, якби Син Божий не втілився і не став Чоловіком. На іконах зображається людська природа Господа нашого Ісуса Христа. А коли зображаються Бог Отець і Бог Дух Святий, то Бог Отець у тому вигляді, в якому Він явився пророку Ісаї, а Дух Святий – у вигляді голуба – на річці Йордані.
Православні християни вшановують Господа нашого Ісуса Христа, Його Пречисту Матір і святих, зображених на іконах, а не дошки і фарби. Крім того, друга заповідь Божа забороняє поклонятися іншим богам-ідолам, а не істинному Богу. Ми – православні християни – поклоняємося через шанування ікон істинному Богу, Господу нашому Ісусу Христу, а не ідолу. Для нас Христос Спаситель – істинний Бог, а не ідол.
Святкуючи перемогу над древніми іконоборцями, ми святкуємо також і перемогу над сучасними єретиками, які не шанують ікон. Той, хто сьогодні вірує в Господа нашого Ісуса Христа і не шанує Його ікон, той не знає ні правдивого християнського православного віровчення, ні історії боротьби св. Церкви з єресями. У боротьбі з іконоборством Церква відстояла своє право поклоніння іконам Христа Спасителя, Матері Божої і святих, і цим самим вона захистила істину Боговтілення.
Церква закликає нас: “Прийдіть, поклоніться священним образам Христа, Пречистої Його Матері і святих і відкиньте злочесну віру тих, хто лихословить”.

Амінь!