Проповідь на третю неділю після Пасхи( про жінок-мироносиць)

Цінності сучасного світу відводять людину двадцять першого століття, від істини життя християнина. Пропаганда засобів масової інформації нав'язують нам, ігнорування букви Закону Божого, виконання покликання вінця творення світу-людини. Наша байдужість створює низку проблем, які через певний час вертаються величезною кількістю неприємностей з якими важко боротись.  Не належна увага у вихованні дітей, призводять до їх неприязні до тих, через кого Бог дарував їм життя-батьків. Часто на запитання ким хочеться бути у майбутньому, наші чада дають різноманітні відповіді, окрім найголовніших - хорошим батьком, чи матір'ю.

Неділя третя після Пасхи – про жінок мироносиць, нагадує нам про особливий подвиг,  подвиг бути жінкою. Святитель Лука говорить наступні слова: «Це свято жіночого серця. Чому воно сьогодні особливо прославляється? Святі мироносиці всім серцем полюбили Господа, слідували за Ним, Його слухали,служили Йому. Чому Господь після Свого Воскресіння не явився перш за все св. апостолам ? … Жіноче серце пізнає усе велике, таїнственне, святе набагато легше, а ніж чоловіче, більш жорстке серце. Господь знав серце чоловіка і серце жінки. Він знав, що апостоли з великими труднощами повірять в Його Воскресіння, і що в це набагато легше буде повірити мироносицям, тому першим явився саме їм. Це ті самі жінки, які безстрашно і мужньо йшли за Христом, допомагали Йому в проповіді та в служінні людям, йшли за Ним на Голгофу й не відходили від Христа, незважаючи на злість книжників, старійшин, воїнів і криків народу. Це вони були свідками хресної смерті Спасителя і бачили, як померкло сонце і потряслась земля, коли Христос помер на хресті, першими прийшли і до Гробу Господнього - ще вдосвіта. Прийшли попри те, що їм було не під силу зрушити величезний камінь, що закривав вхід в печеру, де був похоронений Спаситель.  У їх серцях горіла чиста, свята любов до Бога і саме одній з них, святій Марії Магдалині, першій з’явився Господь після Свого Воскресіння. Згодом, за переказами, свята рівноапостольна Марія Магдалина багато потрудилася, в проповіді Євангелія. Саме вона піднесла римському імператору Тиверію червоне яйце із словами: "Христос Воскрес"! Щира любов святих жінок-мироносиць за життя була  винагороджена  Самим Господом - святі жінки перші побачили Воскреслого Спасителя. Слабкі жінки силою віри на наших очах зростають в жінок-благовісниць, показуючи нам приклад мужнього і самовідданого служіння Богові.  Приклад мироносиць вчить нас зберігати живу віру, відданість і щиру любов до нашого Спасителя, не дивлячись ні на які обставини і негаразди нашого життя.

Звичайно, що перед Богом приналежність до тієї або іншої статті абсолютно байдужа: порятунок обіцяний не чоловікові або жінці, а людині. Але Євангеліє дарувало жінці так багато, воно наділяло її служіння сенсом таким високим, що ніякі жертви не здавалися для неї занадто великими в світлі Божественної любові. З повною самопожертвою, жінки розділяли подвиг апостольства! Потім мучеництво у тяжкі часи гоніння на церкву, коли на їх долю випадали страждання удвічі важчі - не лише фізичні, із-за слабкості фізичних сил, але, куди страшніше, душевні: доводилося відривати серце від найближчих, залишати на землі дитину або бачити її катування і загибель. Але і без явних мук: яке героїчне було потрібне терпіння, щоб зберігати шлюб з чоловіком, що не бажає і чути про Христа, і, день за днем в лагідності та покорі, долаючи язичницький сімейний устрій, виховувати дітей в правилах віри і тим сприяти майбутньому процвітанню Церкви

Велике і піднесене служіння жінки. Її самовідданим подвигом народжуємося ми у світ, її настановами в дитинстві набуваємо віри і покладаємо надії на Бога, її молитвами зберігаємося в спокусах на життєвому шляху. Народження і виховання дітей, доброта і підтримка знедолених, милосердя і допомога ближнім - ось особливе покликання Боже, дане жінці. Свята Православна Церква визначає цей день як свято всіх жінок-християнок, відмічає їх особливу і важливу роль в сім'ї і суспільстві, зміцнює їх в самовідданому подвигу любові і служіння ближнім.

прот.Петро Потоцький