Це ж є життя вічне, щоб пізнали Тебе,
Єдиного Істинного Бога, і Того, Кого
Ти послав, Ісуса Христа (Ін. 17: 3)

.

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!
Дорогі браття і сестри!

Свята Церква, маючи своїм засновником Самого Господа Ісуса Христа, будучи чистою і неоскверненою Невістою Христовою, за весь період свого існування піддавалася величезним гонінням, і ці гоніння тривають і до тепер. Але, як ми знаємо, найбільші гоніння припали на перші віки християнства, на період розколів і єресей. На семи Вселенських Соборах святі отці і вчителі Церкви відстоювали святість і єдність Церкви. І ось сьогодні Свята Церква урочисто вшановує пам’ять святих отців Першого Вселенського Собору, який ще називається Нікейським. В цей день ми ще і ще раз возвеличуємо Церкву ? неосквернену, чисту і святу невісту Христову, ми святкуємо перемогу Православ’я на першому Вселенському Соборі. Це переможна пісня в славу Святої Православної Церкви. Церква ? стовп і утвердження істини, духовне, містичне тіло Христа Спасителя. Вона не може помилятися, брехати, не може вчити гріху чи покривати його, бо вона ? тіло Христове, велика сім’я, глава якої ? Бог, Мати ? Пресвята Діва Марія. У четвертому столітті Церква стикається з однією із найбільших і найстрашніших єресей, яка потрясла Церкву і залишила свій слід аж до цього часу. Всі майбутні єресі, які виникали в Церкві Христовій, своїм корінням мали саме єресь Арія.
Аріанська єресь відкидала Божество Сина Божого Ісуса Христа і не визнавала Його рівним Богу Отцю. Арій виступав не тільки проти самої Церкви, але проти засновника її – Господа і Спасителя нашого. Він хотів зрушити Церкву у самому корені, в її основі: бо якщо допустити, що Ісус Христос не Єдиносущний Отцю Син Божий, тобто не істинний Бог, то і наше викуплення і спасіння було б тільки мрією, ми залишалися б в гріхах, без очищення і освячення, не мали б надії на воскресіння з мертвих і вічне життя. Єретики хотіли своїм нечестивим вченням позбавити людей надії на спасіння, відібрати в них пристановище, заспокоєння, очищення і освячення, відібрати їхню силу і славу, тобто те, чим був для всіх вірних Господь Ісус Христос.
Святі отці благодаттю Святого Духа довели помилковість вчення Арія і осудили його богохульність, при цьому склавши православний Символ віри для всіх послідовників Христових на всі часи і до кінця віку. На Першому Вселенському Соборі в особі Арія були осуджені всі єретики і відступники від Матері Церкви. Адже в наступні століття історія знає величезну кількість людей, які відійшли в єресь, залишивши єдину Церкву Христову і відкинувши її вчення. Багато людей і тепер відходять від Церкви матері, відкидаючи і осуджуючи хрест Христів, Матір Божу і святих, відкидаючи священство, богослужіння і таїнства, тим самим позбавляючи себе спасіння і Самого Господа Ісуса. Хтось може подумати: якщо Церква Богом встановлена установа, свята і непогрішна, то звідки ж беруться єресі і неправда? «Коли ж люди спали, прийшов ворог його (роду людського і святої Церкви, зокрема) і насіяв кукіль між пшеницею» (Мф. 13: 25), ? говорить Господь. «Ворог, що його посіяв, є диявол» (Мф. 13: 39). Диявол через гордість повстав проти Бога і був скинутий у безодню підземну, втративши при цьому благодатні дари Святого Духа. Відтоді він став ворогом роду людського і Самого Бога. Вперше він посіяв зерна зла серед ангелів, пізніше – в душі перших людей і в самій Церкві Христовій. Єресі і розколи, які виникали в Церкві Христовій, є саме тим куколем, який посіяв диявол у серцях людей. Але для того, щоб мати правильне, вірне і спасительне пізнання про Бога, потрібно бути членом Церкви Божої, в яку, неначе в багату скарбницю, апостоли в повноті поклали все те, що належить істині, і яка є дверима життя, які вводять в життя вічне, ? каже святий Іриней Ліонський. Тільки в Церкві завжди лунає істинне вчення про Бога, тільки тут можна отримати всі засоби для спасіння і життя вічного, а поза Церквою спасіння немає. Священномученик Кипріан Карфагенський говорить: «Тільки ті, що знаходяться в Церкві, можуть отримати спасіння, бо тільки Церкві обіцяв Господь вічне Царство». А блаженний Августин, неначе доповнює його, кажучи: «Можна бути поза Церквою і вірити в Пресвяту Тройцю. Можна поза Церквою проповідувати Євангеліє. Можна навіть пролити кров за Христа. Але неможливо спастися».
Дорогі браття і сестри! Сьогоднішнє свято ? це свято перемоги і торжества Православ’я. Ми прославляємо отців Першого Вселенського Собору, адже вони довели істину, заклали основу всього православного вчення. Їхнім вченням в майбутньому користувалися всі інші захисники Святої Церкви і Православ’я в цілому. Церква ? це містичне тіло Христове. Як не може бути двох тіл, так не може бути і двох істин у Церкві, і тим більше не може бути двох Церков. Є тільки одна єдина Церква, і тільки в істинному єднанні з Церквою, главою якої є Христос, яку Він заснував задля спасіння всіх людей, ? тільки в однодумності з нею і при виконанні всіх її заповідей можливе спасіння. Якщо спасіння можливе було б поза Церквою або без неї, то Премудрий і Всевідаючий Господь не засновував би її, не вимагав би від людей обов’язкової присутності у ній, не вимагав би участі у Таїнствах, які діють у Церкві. Якщо ж Господь заснував Святу Церкву, то зробив це для нашого блага, заради нашого спасіння. Для всіх нас Церква повинна стати тихим пристановищем в розбурханому життейському морі, повинна стати Матір’ю. Ще в далекі апостольські часи наступники і учні святих апостолів говорили: «Кому Церква не Мати, тому Бог не Отець».
Будемо ж слідувати настановам, які дає нам Свята Матір Церква, щоб завдяки їм осягнути райську оселю в Царстві Небесному. Амінь!

ЕПІФАНІЙ,
архієпископ Переяслав-Хмельницький
і Бориспільський