Дорогі браття і сестри!

 Сьогодні на завершення усіх великих свят, – на честь і славу світлоносного Воскресіння Христового, славного Вознесіння Його на небо і послання від Отця Святого Духа на апостолів, – свята Церква урочисто святкує пам’ять усіх святих, що догодили Богу, які торжествують на небі велику перемогу Переможця смерті і пекла, нашого Спасителя – Господа Ісуса Христа.
Всі святі – це благословенний наслідок страждань, смерті і воскресіння втіленого заради нашого спасіння Сина Божого. Це благодатні плоди зішестя Всесвятого Духа Божого і перебування Його в Церкві Христовій. Всі святі – це первістки викупленого кров’ю Христовою і оновленого благодаттю Духа Святого людства, яких привів до Бога Отця Ісус Христос. Воістину достойне завершення великих свят церковних.
Яким дивним світлом віри і надії, якими різноманітними чеснотами, якими величними подвигами любові й самозречення сяють вони, як зірки на церковному небосхилі!
Ось лік святих патріархів і праотців, які вірили Божественним обітуванням про пришестя Спасителя світу і жили як “странники і пришельці” на землі.
Ось лік святих пророків, що провіщали пришестя Христове, викривали пороки і нечестя свого народу, готували через покаяння народ до зустрічі грядущого Господа, загрожували судом і Божим покаранням нерозкаяним грішникам і за це терпіли від своїх сучасників ганьбу, муки і гоніння.
Ось лік святих апостолів, які, залишивши все, пішли за Христом і серед спокус, страждань і переслідувань проповідували світу Євангеліє Христове. Просвітивши світ своєю проповіддю, вони перетерпіли скорботи, біль і смерть.
Ось лік святих мучеників, які за сповідання віри Христової, за вірне виконання заповідей Божих були піддані різноманітним жорстоким стражданням і в невимовних муках віддали своє життя за Христа.
Ось лік святих пастирів і святителів, які словом і ділом, вченням і життям своїм навчали і навчають живої віри у Христа і побожного життя, які своїми богомудрими писаннями витлумачили Слово Боже, а своєю ревністю у вірі й своїми подвигами в боротьбі з єресями утвердили істину православного вчення святої Церкви, які покладали душі свої за паству свою.
Ось лік преподобних мужів і жон, які своїми дивовижними подвигами і доброчинством в монастирях, лісах і пустелях засвідчили, до якого рівноангельського життя і духовної досконалості може підняти людину віра у Господа Ісуса Христа і благодать Святого Духа.
Ось лік святих праведників, які жили у цьому гріховному світі, але були не від світу цього і жили не духом цього світу, а серед житейських турбот створили свої душі й серця храмом Духа Божого.
Свята Церква урочисто святкує пам’ять усіх святих, щоб надихнути нас уподібнюватися їм у вірі й благочесті, щоб засвоювати їхній спосіб життя, наслідувати їхні думання і почуття, їхню непохитну твердість у виконанні заповідей Божих, їхню святу ревність в охороні й очищенні себе від усякої скверни плоті й духу через сльози покаяння, молитовними подвигами і постійною працею.
Через деякий час і ми з’явимося у світ духів, серед праотців і отців, що відійшли від нас. Як постанемо ми перед лицем прославлених Богом праведників, коли виявимося через своє життя недостойними їх святої спільноти? Вони скажуть нам: “Хіба ми не були подібними до вас людьми? Хіба не піддавалися ми різноманітним спокусам і випробуванням? Хіба вам не надана була благодать Святого Духа? Хіба ви ніколи не читали і не чули про Святе Писання, яке може кожного настановити до спасіння?” Так будуть вони викривати і посоромлять наші лінощі й нашу байдужість до нашої вічної долі, і станемо ми беззахисними перед судом правди Божої.
Звернімо увагу на самих себе і порівняймо своє життя з дивними подвигами святих. Звичайно, знає Господь серед нас обранців Своїх, що догоджають Йому своїм праведним і святим життям. Ми не можемо приховувати від себе, що таких обранців стає в наш час все менше і менше. “Де отці святі, – жалівся у свій час преподобний Єфрем Сирін на зменшення і ослаблення подвигів благочестя, – де смирення, лагідність, безмовність, стриманість? Де богобоязні, некористолюбні, смиренні, благоугодні Богу, які в чистій молитві предстояли перед Богом, як ангели Божі, омиваючи землю солодкими сльозами розчулення? Нема нині між нами їхніх чеснот, немає їхніх подвигів. Нема нині між нами їхньої стриманості, немає їхнього благочестя. Нема любові до Бога, співстраждання до братів наших, але всі ми жорстокі, горді, ненависні один до одного. Всі шукаємо честі, всі любимо славу, всі користолюбні, непокірні, готові до марнослів’я, а до молитви ліниві”.
Всі святі мали ту ж саму немічну плоть, що і ми; зазнавали тих же спокус, що і ми; нерідко спотикались у житті, як і ми; але все це перемагали силою своєї доброї волі, а найбільше – силою благодаті Святого Духа.
У славному сонмі ми бачимо святих усякого звання і стану, всякого віку і статі. Є серед них такі, що спасались у тяжких подвигах апостольства, мучеництва, пустельництва, але є й такі, що угодили Богові, живучи у світі сімейним життям, серед звичайних життєвих турбот. Є серед святих і такі, що раніше були великими грішниками, але вони спаслись і догодили Богу вірою, покаянням і довготерпінням.
Кожен повинен обрати собі із сонму святих взірець для уподібнення – за станом своєї душі і своїм званням – і йти по цьому шляху, щоб догодити Господеві й знайти спасіння душі і Царство Небесне. Бог хоче, щоб усі ми спаслися і прийшли до пізнання істини. Хоч ми живемо у зовсім інших умовах, ніж наші предки, але Бог може допомогти нам спастись і в наш час. Від нас вимагається добра і наполеглива воля. Ми повинні обрати, живучи на землі, царство святих.
Будемо ж молити Бога, Його Пречисту Матір і всіх святих, щоб вони допомогли нам, слабким і немічним, бути разом з ними, прославляючи Милосердного Бога Отця, і Сина, і Святого Духа.
Амінь!