Знайома картина: водій легковика, що спізнюється на роботу, проїжджає повз і обдає вас брудом, забезпечуючи зіпсований настрій. Або завзятий курець, залазячи в автобус, до останнього не бажає розлучитися зі смердячою сигаретою і, кидаючи недопалок під колеса, видихає хмару диму в обличчя безвинних жертв. Люди кривляться, кашляють, але нічого вдіяти не можуть: тиснуться в тісні двері автобуса в надії не спізнитися на роботу, навчання, дитсадок.

А ось ще більш поширена, але все менш зауважена картина: молода дівчина йде і без явних виразів обурення, образи чи переляку на миловидному личку, спокійно так спілкується по телефону з подругою ... матом. Сюди замість дівчати можна підставити підлітка, пристойного вигляду чоловіка, навіть дитини і кожного разу картина буде відповідати всім канонам реалізму нашого суворого життя, без елементів експресії та відтінку футуристичності.

Мат, лихослів'я, ненормативна лексика, а білоруською «лаянка», ґрунтовно проникли в побут нашого народу, пронизавши і його вікові вертикалі і культурні горизонти... Тільки, істотною відмінністю від згаданих на початку проявів бруду, ця скверна невловима, але така ж липуча: обдає вуха, розум і душі людей, міцно пристаючи до людини, ніби грудки бруду з під коліс автомобіля.

Довідково: На запитання «Чи ви матюкаєтесь», 53 % старшокласників Москви зізналися - «постійно», 37 % - «в крайніх випадках» , 3 % - «не замислювалися» і лише 7 % тримають принципову позицію і відповіли - «не робив цього і не буду».

Що стоїть за настільки сильною моральною девальвацією стосунків? До чого призведе подібний регрес?

Помилка перша : мат допомагає здаватися більш мужнім/вольовим.

Мужність і твердість характеру ніяк не може асоціюватися з хамською поведінкою. Навряд чи хтось стане вважати алкоголіків і бомжів героїчними особистостями, готовими голови покласти «за друзів своїх». Одне абсолютно не випливає з іншого. Стійкість і воля - якості переконаної в правоті людини, яка переслідує благородні цілі і готова стояти за них навіть до смерті. Вживаючи мат досягають бажаного, низького і корисливого, тому жертвою заради Істини тут не пахне.

Помилка друга: мат спрощує комунікацію, роблячи її більш швидкою і ємною.

Безумовно, спрощує. З одним суттєвим застереженням - зводить спілкування до примітивного рівня Еллочки людожерки з пам'ятного роману («12 стільців», ПО), яка знала і цілком задовольнявся 30 словами. Відразу згадуються собаки, яким для інформації про свого побратима необхідно «зустрітися» з його ... підхвостовою частиною. Таким спілкуванням, де вся складність людських почуттів і багатство думки виражається 2-3 словами, до того ж матюками, ми дійсно зводимо себе до істот лише з кількома потребами, яким тільки й треба, що задовольнити почуття голоду, статеву потребу і виспатися.

Помилка третя: мат служить захистом і сприяє просуванню особистих інтересів.

Все залежить від того, що необхідно захищати і які інтереси просувати. Корисливі та егоїстичні цілі необхідно відповідним чином «пробивати», в захисті ж правди та втіленні благих починань мат не потрібний. Мат - низький засіб для таких же цілей.

Помилка четверта: мат - культурна старовинна спадщина, яка має право жити нарівні з іншими видами культури.

Слава Богу, що ми подолали «кращі» язичницькі «культурні традиції», що породили і супроводжувалися «лаєй матірною»: людські жертвопринесення, ритуальні злягання, ворожіння на курячих потрухах та інші гидоти. Образа матері, самого святого для людини, згадка статевих органів і т.д. не роблять честі ні деяким нашим диким предкам, ні таким же диким сучасникам. Разом з величезним великим пластом культури, що дістався нам у спадщину, ми зачерпнули і «суспензію», «муть», яка деякими адвокатами аморальності подається, як частина культурної спадщини, а не його атавізм.

До відома: Статут князя ВКЛ і короля польського Казимира IV від 1468 містив заборону «Лаї матірної». Також і московський цар Іван Грозний забороняв православним говорити «словеса непотребні», «лаяться». Боротьбу за моральність продовжив і цар Олексій Михайлович, ввівши за порушення жорстокі покарання - аж до смертної кари. Мат тоді був витіснений з народного середовища на асоціальні задвірки, де донедавна благополучно перебував.

Помилка п'ята: мат нейтральний, він така ж частина лексикону, що й інший словниковий запас.

Зазвичай так виправдовуються люди, у яких мат в мові - хронічне явище. Як кажуть спостережливі про таких: «Вони матом не лаються, а розмовляють». Не посперечаєшся, що деякі сумні явища життя нашого від постійного мелькання притупили моральний поріг людей, але в більшості своїй суспільство, будучи християнським, все ж на чорне каже, що це чорне, а не сіро-нейтральне, як застояна в калюжі вода. Як і раніше батьки намагаються захистити дітей від матірщини, як і раніше більшість чоловіків утримується в присутності дами ввернути слівце непотрібне... Ну а іншим, тим хто вважає нормальним явищем брудні матюки, хочеться побажати благополуччя і взаєморозуміння з близькими і не прийти до тих результатів (побажань, ПО), які щодня звучать у їхньому убогому лексиконі.

Джерело: pro-life.by

Переклад українською: Православний Оглядач