Цьогоріч уся Україна вшановуватиме пам'ять жертв Голодомору-геноциду 32-33 рр. Цей голодомор є однією із найтрагічніших віх українського народу. Сторінкою найстрашнішої історії нашої нації.

Болісно стискалося цього дня серце у всіх небайдужих українців при згадці про ті страшні жертви, які поніс наш народ внаслідок цілеспрямованих дій сталінського комуністичного режиму на “упокорення” українського села найжахливішим способом – голодомором.

Важко ставало на душі при думці скількох ми не дорахували через цю трагедію тепер вчених, лікарів, вчителів чи просто хліборобів та робітників…  Саме цього дня якнайбільше усвідомлюються причини сучасного становища, із якого ось уже двадцять років Україна не може виборсатись.

У рамках заходів, які були заплановані у Дрогобичі до Дня пам`яті жертв голодоморів та політичних репресій, на меморіалі “Тюрма на Стрийській” встановлено та освячено “Дерево пам’яті”. Нагадаємо, це символічна кована калина, яка складається з окремих гілок, кожну з яких виготовив певний регіон: місто, село, чи політична партія, громадська організація на знак пошанування жертв голодомору та політичних репресій даної місцевості.

Розпочався захід із панахиди, яку очолив високопреосвященійший Яків архієпископ Дрогобицький і Самбірський у співслужінні з преосвященійшим Ярославом єпископом Самбірським і Дрогобицьким УГКЦ та духовенством обох церков.

У своєму слові владика Яків нагадав, що смерть загиблих є для нас пересторогою і водночас закликом. Закликом бути стійкими у випробуваннях і не допускати знекровлення нашої держави окупацією чужими силами. Закликом боронити себе і своє майбутнє, протиставляючи насильству силу віри. Бо ми знаємо, що коли ми капітулюємо перед небезпекою тоталітаризму, то знову може настати трагедія, подібна до згадуваної сьогодні.

Із признанням згадуємо сьогодні всіх жертв безбожницького терору. Ми молимося за спокій їхніх душ і водночас вчимося у них. Вчимося лишатися на своїй землі, коли виникає спокуса втекти деінде. Вчимося любові до цієї землі. Вчимося мудрості господарювання на ній у тих міцних господарів, яких “большевики” винищували найпершими, обзиваючи їх “куркулями”.

Ми молимося, щоб Господь дав нам почути послання від загиблих. Почути і захистити століття, що почалося, від повторення геноцидів і терору.

прес-служба єпархії