Для духовного зростання людини немає нічого важливішого, ніж бесіди, розповіді про  Бога, Який створив і любить нас. Важливим є також можливість «доторкнутись» до святинь, відчути їхню благодать. Для цього і організовуються прощі, екскурсії, поїздки святими місцями.

 Так і ми, молодіжний хор с.Сторона Дрогобицького благочиння під керівництвом диригента Олени Кузів та прот.Федора Гудзара, організували поїздку до Манявського скита, яка відбулася 22 липня.

Дорога до Маняви видалась легкою, адже була сповнена молитви, церковного співу та бажанням побувати на святій, роками намоленій землі.

Від першої хвилини перебування на території Манявського Хресто – Воздвиженського чоловічого монастиря відчуваєш особливу атмосферу цього місця. Монастирські стіни дають можливість задуматись над своїм життям. Буденні проблеми залишаються далеко за високими мурами святині. Недаремно монастир названий в історії другим Афоном.

Помолившись у храмі нам пощастило послухати чудову розповідь про історію монастиря та його святині, які милують око відвідувачів. Далі наш шлях проходив до Блаженного каменя вода із якого допомагає відновити зір і зцілює хвороби костей. Цілющі властивості води по сьогоднішній день залишаються загадкою для дослідників.Нашому хорові випала чудова можливість прославляти своїм співом Господа Бога у Хрестовоздвиженській церкві Скиту Манявського.

Дорогою додому, милуючись красою Карпат, ми не змогли оминути ще одне чудотворне місце нашого релігійного Прикарпаття – Василіянський монастир на Ясній горі у с. Гошеві.

Відвідавши ці святі місця, відчуваєш душевний спокій та Божу допомогу, яка необхідна нашому українському народу у такий нелегкий час.

 Марія Герляк