На земленьку нашу спасіння прийшло.

Відкрились нам двері до світлого раю…

Веди нас до нього ,Ісусе, благаєм.

Вже багато століть український народ святкує Різдво Христове – одне з найкращих свят, що дуже шанується християнами.

У ці дні кожна родина готується старанно до свята, яке огортає усіх нас родинним затишком і теплом, тихою молитвою в колі сім'ї і радістю від першої зірки, яка зійде на небі, як провісниця Святвечора. У ці дні повсюди лунають колядки які голосять велику радість про народження Месії. Колядують усі: діти, дорослі, парубки та дівчата.

            Але першими оповісниками народження Христа в різдвяних обрядах у давнину були малеча та підлітки, які обходили ватагою багаті й бідні оселі, співаючи колядки та щедрівки. І в кожній хаті світлішало, людям ставало легше на душі.

             З таким же натхненням та любов’ю до Ісуса, прославили Різдво Спасителя вихованці Парафіяльної недільної школи при храмі св. рівноап. вел. князя Володимира УПЦ Київського Патріархату м. Новий Калинів Самбірського району.

             Парафіянам та своєму вчителю Божого слова священику Ярославу Фабіровському діти підготували театральне дійство «Гріхопадіння Адама і Єви. Прихід на землю Христа-Месії». Тією виставою діточки показали браттям і сестрам ті далекі часи перших людей на землі, які через свій непослух втратили великий дар від Господа – жити у Раю безтурботно та щасливо. Через те вони були вигнані із того блаженного місця і приреченні на важке життя. Та наш Сотворитель багатомилостивий та милосердний . Тому послав на землю свого Єдинородного Сина – Ісуса Христа, який відкрив нам двері Раю і звільнив від гріха.

             Із великим трепетом душі, слухали парафіяни наших наймолодших вихованців, які досить  талановито виконували свої ролі. Кажуть, справжній актор той, хто викликає у глядача сльозу . Нашим діточкам це вдалося.

            У своєму виступі не забули і про молитву в образі України яка просила у новонародженого:

Ісусику, я –Україна.

Дозволь мені до Тебе підійти.

У цей величний день, мій Боже,

На мене погляд свій зведи…

Спаси мене, рятуй Рожденний!

Знівечена моя земля.

Я, Україна - духом сильна,

Та більше сили вже нема.

Сини мої на полі бою,

Життя за мене віддають.

І діточки їх виглядають,

А татусі вже не прийдуть…

Де порятунок мій шукати?!

Лише у тебе,Боже мій!

Молю і буду я благати .

Зглянься, Царю дорогий.

Моліться й ви, сини і дочки,

Щоб не дісталась ворогам,

Бо закатують, замордують.

Кінець же, діти, буде нам! (Андреїшин Н.)

            Не забули і про  мужніх воїнів військової частини нашого міста. Разом із настоятелем священиком Ярославом Фабіровським, ми завітали до них у гості, щоб і їм донести радість Різдва Христового. Військовослужбовці радо нас  зустріли і пригостили смачним обідом. Вся дітвора вдячна нашим захисникам і просить для них у Господа здоров’я, витримки та терпіння у такий складний для України час. Нехай Матір Божа накриє їх своїм покровом і веде до перемоги.

Христос  народився! Славімо Його!

Андреїшин Натілія,

парафіянка церкви св. кн. Володимира

м. Новий Калинів,Самбірського району