Архієпископ Євстратій: Незаконність ``Харківського Собору`` залежить не від Верховної Ради
Навіть, якщо постанова Президії Верховної Ради України від 1992 року, про визнання незаконними постанов Харківського собору УПЦ (МП), буде скасована, це не матиме жодних практичних наслідків, - вважає речник Київської патріархії архієпископ Євстратій (Зоря), повідомляє Православний Оглядач.
«Скасування заяви Президії не буде мати жодних наслідків, в тому числі щодо церковного майна. Адже майнові питання регулюються законами України, а не постановами чи заявами Верховної Ради», - сказав у коментарі Православному Оглядачу архієпископ Євстратій.
«Комментарии» також задалися питанням, що сподвигло «регіоналів», вже раз обпікшись, повернутися до даної ініціативи? Це досі залишається загадкою. Проте деякі зачіпки в інформаційному полі щодо цього питання все ж таки є.
«Не впевнений, що самі народні депутати є ініціаторами, - зазначив у розмові з «Комментариями» секретар Священного Синоду УПЦ КП архієпископ Євстратій (Зоря). - Думаю, вони пішли назустріч проханням УПЦ МП. Не так давно проходила інформація, що відбулася зустріч з митрополитом Володимиром та іншими ієрархами Московського Патріархату, і, ймовірно, вони попросили зробити це».
«Те, що один з авторів проекту, Юрій Мірошниченко, є прихожанином Московського патріархату - факт загальновідомий. Як і те, що він активно лобіює інтересів цієї церкви (і, в особливості, претензії одного самопроголошеного монастиря) на державному рівні. – пише видання. - Хоча, за словами владики Євстратія, і налагоджує контакти з представниками інших конфесій - зокрема, днями мав вельми конструктивну розмову з Предстоятелем УПЦ КП Патріархом Філаретом. Однак звертає на себе увагу те, що обидва автори - і Герман, і Мірошниченко - це люди президента Віктора Януковича. І не просто «люди», а його радник і представник у Верховній Раді. А значить, не можна виключати, що ініціатива йде, як кажуть, «звідти»».
У той самий час автор інформаційно-аналітичної статті в «Комментариях» не побачив чогось кримінального в Заяві Президії від 1992 року.
«Президія лише висловлює стурбованість конфліктами, які виникли в результаті Собору і сподівається, що «верховні душпастирі УПЦ прийдуть до миру і злагоди». Однак у документі згадується думка Ради у справах релігій при Кабміні: Собор був проведений з порушеннями Статуту УПЦ, а тому його рішення не можуть бути визнані. І, можливо, саме ці кілька рядків не дають Церкви спокійно спати навіть через 20 років після згаданих подій», - роблять висновок «Комментарии».
Видання нагадує, що ні Ради при Кабміні, ні Президії Верховної Ради вже давно немає. Більш того, сама Заява не є нормативним актом і, відповідно, не передбачає ніяких юридичних наслідків. Так само, як не буде мати ніякого значення і його скасування, скільки б постанов ні прийняли депутати. Тобто, весь їх запал йде в трубу. І жодним чином не впливає на рішення дійсно важливих для релігійної сфери питань.
З висновками журналістів погоджується і архієпископ Євстратій (Зоря).
«Ніяких практичних наслідків це скасування не матиме. Тому що не від Верховної Ради та її постанов залежить законність чи незаконність Харківського собору», - цілком справедливо вважає владика Євстратій. І додає: «Потрібно діяти не в плані відміни якихось заяв, що мали місце в досить далекому минулому. Потрібно шукати точки дотику і працювати на взаєморозуміння».
Проте «нова» ініціатива людей Банкової може все ж таки принести й практичні наслідки.
«Прагнення позбавитися від цього умовного, відверто несуттєвого «фе» (Постанова Президії щодо Харківського Собору 1992 року) все ж може сколихнути сонний в релігійних питаннях інформаційний простір країни. Адже українці вже звикли жити між двох (і навіть більше) конфесійних вогнів, не особливо хвилюючись з приводу їх наявності. Кожен вибирає те, що відповідає його переконанням. І така спроба переписати історію - нібито після скасування проблемна Заява перестане існувати - може змусити обивателя згадати про забутий конфлікті. І знову зацікавитися: а що ж тоді, в 1992-му, відбулося насправді? Питання, чи потрібно це Церквам і депутатам, залишається відкритим», - резюмує видання.
«Скасування заяви Президії не буде мати жодних наслідків, в тому числі щодо церковного майна. Адже майнові питання регулюються законами України, а не постановами чи заявами Верховної Ради», - сказав у коментарі Православному Оглядачу архієпископ Євстратій.
«Комментарии» також задалися питанням, що сподвигло «регіоналів», вже раз обпікшись, повернутися до даної ініціативи? Це досі залишається загадкою. Проте деякі зачіпки в інформаційному полі щодо цього питання все ж таки є.
«Не впевнений, що самі народні депутати є ініціаторами, - зазначив у розмові з «Комментариями» секретар Священного Синоду УПЦ КП архієпископ Євстратій (Зоря). - Думаю, вони пішли назустріч проханням УПЦ МП. Не так давно проходила інформація, що відбулася зустріч з митрополитом Володимиром та іншими ієрархами Московського Патріархату, і, ймовірно, вони попросили зробити це».
«Те, що один з авторів проекту, Юрій Мірошниченко, є прихожанином Московського патріархату - факт загальновідомий. Як і те, що він активно лобіює інтересів цієї церкви (і, в особливості, претензії одного самопроголошеного монастиря) на державному рівні. – пише видання. - Хоча, за словами владики Євстратія, і налагоджує контакти з представниками інших конфесій - зокрема, днями мав вельми конструктивну розмову з Предстоятелем УПЦ КП Патріархом Філаретом. Однак звертає на себе увагу те, що обидва автори - і Герман, і Мірошниченко - це люди президента Віктора Януковича. І не просто «люди», а його радник і представник у Верховній Раді. А значить, не можна виключати, що ініціатива йде, як кажуть, «звідти»».
У той самий час автор інформаційно-аналітичної статті в «Комментариях» не побачив чогось кримінального в Заяві Президії від 1992 року.
«Президія лише висловлює стурбованість конфліктами, які виникли в результаті Собору і сподівається, що «верховні душпастирі УПЦ прийдуть до миру і злагоди». Однак у документі згадується думка Ради у справах релігій при Кабміні: Собор був проведений з порушеннями Статуту УПЦ, а тому його рішення не можуть бути визнані. І, можливо, саме ці кілька рядків не дають Церкви спокійно спати навіть через 20 років після згаданих подій», - роблять висновок «Комментарии».
Видання нагадує, що ні Ради при Кабміні, ні Президії Верховної Ради вже давно немає. Більш того, сама Заява не є нормативним актом і, відповідно, не передбачає ніяких юридичних наслідків. Так само, як не буде мати ніякого значення і його скасування, скільки б постанов ні прийняли депутати. Тобто, весь їх запал йде в трубу. І жодним чином не впливає на рішення дійсно важливих для релігійної сфери питань.
З висновками журналістів погоджується і архієпископ Євстратій (Зоря).
«Ніяких практичних наслідків це скасування не матиме. Тому що не від Верховної Ради та її постанов залежить законність чи незаконність Харківського собору», - цілком справедливо вважає владика Євстратій. І додає: «Потрібно діяти не в плані відміни якихось заяв, що мали місце в досить далекому минулому. Потрібно шукати точки дотику і працювати на взаєморозуміння».
Проте «нова» ініціатива людей Банкової може все ж таки принести й практичні наслідки.
«Прагнення позбавитися від цього умовного, відверто несуттєвого «фе» (Постанова Президії щодо Харківського Собору 1992 року) все ж може сколихнути сонний в релігійних питаннях інформаційний простір країни. Адже українці вже звикли жити між двох (і навіть більше) конфесійних вогнів, не особливо хвилюючись з приводу їх наявності. Кожен вибирає те, що відповідає його переконанням. І така спроба переписати історію - нібито після скасування проблемна Заява перестане існувати - може змусити обивателя згадати про забутий конфлікті. І знову зацікавитися: а що ж тоді, в 1992-му, відбулося насправді? Питання, чи потрібно це Церквам і депутатам, залишається відкритим», - резюмує видання.
