ДРОГОБИЦЬКО–САМБІРСЬКА ЕПАРХІЯ

Рівно посередині літа, в свято Покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні, – відбулось відвідання нами Манявського монастиря.

Отже, рано-вранці, о. Іоан – наш настоятель, багаточисельне церковне братство, а також, частково, дорослий і молодіжний хори, – вирушили в дорогу. Початок паломницької подорожі від нашого храму. Зайшовши в комфортабельний автобус і помолившись за щасливу і благополучну дорогу, – ми вирушили.

Мета нашого паломництва – відвідання Манявського Хресто-Воздвиженського чоловічого монастиря і, по-можливості, його скитів. Також, спільна церковна молитва на Св. Літургії.

Варто зазначити, що відвідання святинь нашого краю, вже є традиційним. Звичайно, нам християнам XXI ст., маючи різні види транспорту, – подорожувати легко. Проте, віримо, що тільки любов до монастирів і святих місць змушує нас залишати житейські турботи і спішити сюди. Бо, Христос сказав: «Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам.»(МФ.7.33).

Отож, серед молитов і церковних піснеспівів, – дорога до святині виявилась необтяжливою.

Погожий літній ранок. Через в’їзну браму входимо на територію монастиря. І зразу потрапляємо в монастирську атмосферу. Ось, – головний Собор, біля нього восьмигранний хрест, праворуч – висока дзвіниця.

Йдемо далі. Знаходимо храм святих мучеників і страстотерців Бориса і Гліба, де звершується Богослужіння. Зразу ж налаштовуємось на молитовний лад. Надзвичайно щиро, з великою вірою і надією, – молимось за звільнення нашої землі від загарбників. Благаємо охорони й допомоги здоровим, виздоровлення – зраненим, вічний спокій – полеглим воїнам України.

Завершилась Служба Божа многоліттям нашому Патріарху Філарету, священноархимандриту монастиря Владиці Іосафу і всім православним християнам.

Помолившись, а багато хто причастившись Святих Христових Таїн, – ми вийшли на монастирське подвір’я.

Приязно погодившись на наше прохання ігумен монастиря відчинив нам головну святиню – Хресто-Воздвиженський Собор. В ньому, праворуч при вході, є спільний гріб перших засновників монастиря – Іоава і Феодосія Манявських. В храмі є дві чудотворні ікони Богородиці – «Ігуменя Манявська» і «Ізбавительниця».  Був відслужений молебень. Молитовно і проникливо співав церковний хор. По закінченні всі присутні мали можливість прикластися до чудотворних ікон.

Потім була цікава розповідь о. Димитрія про минулу славу і сучасний стан монастиря, похід до «Блаженного каменя». Іще Господь поблагословив, в післяобідню пору, – дістатися до Преображенського скиту.

Сугубо помолившись, оглянувши мальовничі краєвиди, Богом благословенного Покуття, і надихавшись цілющого гірського повітря, – ми повертались до своїх домівок.

Слава Богу за все!

Ігор Стецяк,

диригент хору