ДРОГОБИЦЬКО–САМБІРСЬКА ЕПАРХІЯ

З благословення високопреосвященійшого Якова архієпископа Дрогобицького і Самбірського була створена волонтерська група до складу якої входили секретар єпархії прот. Андрій Безушко, військовий священик Дрогобицького благочиння прот. Святослав Маличкович, депутат Дрогобицької районної ради пан Володимир Спецівка та приватний підприємець пан Іван Карпин.

Метою делегації було відвідати підрозділи, що дислокувались у Дрогобицькому регіоні, а зараз захищають  наші рубежі на півдні та сході України. У трьох з них були відслужені Божественні літургії, після яких священики підтримали воїнів духовно-патріотичними проповідями, помазали їх єлеєм привезеним для такого випадку з Єрусалимського храму Христа Спасителя та подарили кожному “Молитовник для воїнів”,  що  виданий з благословення Його Святості Філарета Патріарха Київського і всієї України-Руси.

Завдячуючи меценатам Дрогобиччини: Дрогобицькому районному центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді – Тетяні Баб’як, Оксані Тецюцяк, Лілії Коваль, Христині Винницькій, Мар’янові Фартушку, а також Олегу Габришу, Михайлу Задорожному, Василю Вовчанському, Миколі Пирцусу, Василю Матяшовському, Володимиру  Котові, Михайлові Ступницькому, Богданові Фартушку, Ігорові Савчину, Володимирові Ружилу, Василю Голику,  Валерію Паламарчуку, парафії Івана Хрестителя смт. Підбуж Дрогобицького благочиння та парафії Святителя Миколая с. Сторона Дрогобицького благочиння,   та Львова підприємству “Гелікон” і його директору пану Михайлу Горному,  делегація привезла з собою для наших оборонців теплий одяг, продукти харчування, спальні мішки та метеостанцію яка є дуже необхідною для  нашим артилеристів.

Великим подарунком для воїнів є малюнки дітей в яких зображене безпосереднє дитяче бачення про події , що відбуваються і прохання повернутись живими додому. Особливо зворушливо було бачити коли один із воїнів отримав малюнок своєї доньки на якому був підпис: “Тату повертайся швидше додому, ми тебе любимо”.

Перебуваючи серед військових розумієш, що присутність священика є дуже потрібна для них, просте безпосереднє спілкування дарує їм віру і надію у майбутнє та в черговий раз підкреслює, що за них не забули і їх цінують, на них надіються і чекають живими вдома.

Напевно кожен священнослужитель повинен поставити собі за мету, хоча б один раз на короткий термін, але все-таки провідати і підтримати будь-який з підрозділів, що дислокуються на оборонних рубежах нашої держави. Така підтримка дасть нашим воїнам силу духу і непохитності в обороні України.

Прес-служба єпархії