Священнопротоієрей Стефан Михайлович Потюк народився 20 серпня 1947 року в с. Карпатське, Турківського р-ну Львівської області. Батько, Потюк Михайло Степанович, помер у 1953 році, життя матері, Потюк Анни Федорівни, обірвалося у 1982. З 1954 по 1962 рр. навчався в Карпатській восьмирічній школі. Середню освіту здобув під час вечірнього навчання. Після закінчення школи працював на газопроводі «Дружба» - аж до призову в ряди «Радянської Армії» (1966 – 1968рр.). Після армії працював монтером колії 2 розряду, колони №2.

З 1969 р. по 1973 рр. вчився в Ленінградській Духовній Семінарії. У 1971 р. одружився з дівчиною православного віровизнання Гавій Ганною Микитівною, 1952 року народження.

26.09.1971 р. в храмі св. ап. і євангелиста Іоана Богослова при ЛДА і С рукоположений в сан диякона митрополитом Ленінградським і Новгородським Никодимом (Ротовим).

23.01.1972 р. призначений дияконом церкви св. ап. Филипа м. Новгорода, Новгородської області (указ №2 від 27.01.1972р.).

14.05. 1972р. в Благовіщенській церкві резиденції, що в «Серебряному бору» м. Моски, висвячений у сан священика і призначений служити у церкві св. ап. Филипа м. Новгорода (укази №№534/23 від 23.05.1972р. та №8 від 16.05.1972 вих№71). Свячення здійснив митрополит Ленінградський і Новгородський Никодим (Ротов) у співслужінні архієпископа Михаїла (Мудьюгін) Архангельського і митрополита Володимира (Сабодана).

До свята Святої Пасхи у 1973 р. нагороджений «НАБЕДРЕНИКОМ».

Після закінчення навчання звільнений із займаної посади у зв’язку з переходом на церковно-парафіяльне служіння до Львівсько-Тернопільської єпархії.

20.08.1973р. призначений настоятелем церкви Воскресіння Господнього у с. Побужани Буського району.

У 1976 р. нагороджений «КАМІЛАВКОЮ», а в жовтні цього року переходить на служіння до с. Пітричі, Бузького району.

У 1978 році нагороджений «НАПЕРСНИМ ХРЕСТОМ».

З травня 1980 р. – настоятель Свято-Михайлівської церкви парафії с. Сілець, Сокальського району, був духівником вірян з с. Соснівка, Гірник, Межиріччя Сокальського району.

У 1983 р. нагороджений саном «ПРОТОІЄРЕЯ».

З 1984р. липня місяця і до кінця своїх днів служив у храмі св. ап. Іоана Богослова у с. Бабино Самбірського району Львівської області.

У 1988 нагороджений «ПАЛИЦЕЮ».

На зборах духовенства обраний благочинним Самбірського благочиння, про що є відповідне письмове призначення Блаженнійшого Іоана, митрополита Львівського і Галицького (указ №139 від 18.03.1991р.).  На цій посаді перебував 21 рік до 22.08.2012 р., коли через хворобу та часті перебування у лікарні не міг виконувати обов’язки благочинного.

У 1991 р. нагороджений «ХРЕСТОМ З ОЗДОБАМИ».

У 1991 р. під час міжконфесійного протистояння в м. Самборі, на прохання вірян, єпископ Львівський і Галицький Данило призначив отця Стефана настоятелем парафії Різдва Пресвятої Богородиці УАПЦ м. Самбора (указ №381 від 27.08.1991.), але згодом священик відмовився від цієї посади.

30.04.1992р. нагороджений найвищою нагородою «МИТРОЮ».

Єпископ Дрогобицький і Самбірський Феодосій своїми указами підтвердив нагороди й указ на призначення митр. прот. Стефана Потюка благочинним Самбірського району.

12 квітня 1995 р. нагороджений «ДРУГИМ ХРЕСТОМ З ОЗДОБАМИ» (№183/1).

За час служіння показав себе як люблячий пастир і батько чотирьох дітей, старався допомогти всім, особливо якщо це стосувалось Святої Православної Церкви та духовності, допомагав священикам у розбудові УПЦ КП.

За ревне пастирське служіння на ниві Христовій нагороджений Орденом св. рівноап. кн. Володимира Великого ІІІ ст., Ювілейною медаллю до 2000 р. Р.Х., Орденом св. Миколая Чудотворця, Орденом Архистратига Михаїла 13.10.2012р. Отримував нагороди від Самбірської міськради.

1 листопада 2014 року о 14:45 год. відійшов у вічність зі словами на устах «Господи, помилуй!» після причастя Святих Таїн Тіла і Крові Христових.

2 листова о 14:00 тіло покійного перенесено до храму св. ап. і єв. Іоана Богослова с. Бабино.

3 листопада звершено святу Літургію з чином ієрейського похорону, яку очолив архиєпископ Дрогобицький і Самбірський Яків у співслужінні духовенства єпархії. Попрощатись із спочилим отцем Стефаном прибуло понад 70 священнослужителів як Київського Патріархату так і УАПЦ, УПЦ МП, УГКЦ та віряни з різних куточків області і не тільки.

Зі прощальним словом до рідних та присутніх на молитві звернувся Владика Яків, який подякував Богові за такого пастиря як отець Стефан і закликав всіх до посиленої молитви за душу спочилого. Після прощання труну з тілом новопредставленого тричі пронесено навколо храму, у якому прослужив понад 30 років і поховано навпроти вівтарної частини.

Нехай Господь оселить о. Стефана у Царстві Небесному!

Вічний спокій душі спочилого навопредставленого священнопротоієрея Стефана! Вічна пам'ять!

Світлини прот. Я. Фабіровського