Саме під цією егідою відбулося урочисте відкриття монумента слави Героям УПА, Небесної сотні та загиблим бійцям АТО  з ініціативи Рава-Руського лісового господарства.  Церемонію провели у Всеукраїнський день пам’яті – 1 листопада, у селі Підкапелюхом (декілька кілометрів від с. Потелич), біля центральної магістралі.

Ідею спорудження такого пам’ятника висунув директор лісгоспу Савченко А. А. Його підтримав місцевий дослідник-етнограф, історик Івасейко С. І., який, власне, і займався розробкою проекту. Справа в тому, що село розташоване на перетині двох колишніх польських воєводств: Люблінського і Підкарпатського, тому в 1944 році під час проведення операції «Вісла» на території лісосмуги проводились масові поховання загиблих, пізніше було знайдено закинуте кладовище. Місцеві благодійники взяли за мету увіковічнити національну історичну пам’ять, зберегти її для нащадків. Навіть сучасна визвольна боротьба українського народу, що гарячим болем лягла нам на плечі, відображена в експозиції монумента. Доклались до його спорудження не лише ініціатори, а й просто небайдужі люди: це й Демчина Р., Нацко М., Грицак В, працівники лісового господарства.

Із Яворівського благочиння на заході були присутні представники громад усіх церков, зокрема священнослужителі УПЦ КП: митр. прот. Любомир Сироїд, митр. прот. Іоан Марунчак та ієрей Роман Сироїд, а також священики УГКЦ Жовківської єпархії, які усі разом провели освячення води, благословення та окроплення меморіалу в пам’ять про загиблих. З проповіддю до вірних звернувся митрофорний протоієрей Любомир Сироїд, благословивши добрі починання організаторів. Також відвідали це дійство представники місцевої влади, лісгоспу, доцент ЛНУ ім. І. Франка  Сало І. А., а також мешканці навколишніх сіл. Знаковим є те, що організатор будівництва Савченко А.А. є активним громадським діячем, тому представник проводу Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованців Франко С.І. нагородив його грамотою «За  заслуги в національно-визвольній боротьбі, в утвердженні та розбудові української держави» та почесною відзнакою «Хрест звитяги».  Приємно, що є люди – свідомі патріоти, яким небайдужа доля української культури та історії.

Прикро, що подібні події не надто привертають увагу громадськості, і це зрозуміло з огляду на сучасні події, але віримо, що допоки національна пам’ять живе, допоки цвіт нації докладає усіх зусиль для становлення її благополуччя, цінує і береже традиції та святині, зміцнює віру та кріпить надію на Господа, доти не вмирає український народ!

Олена Кордоба