“…Тому Бог вічний, для Якого трудився ти, Сам оселить душу твою в місці світлому і прекрасному, де праведники спочивають, і одержиш на суді Христо­вому прощення і велику милість.”

2 червня ранком, на 72- році життяпісля важкої  хвороби,  упокоївся  митр. прот. Петро Гальчишак. Тіло підготували благочинний і кілька священиків за канонами Православної Церкви.

 

 о 19 год. був відслужений парастас у домі спочилого, який очолив благочинний прот. Іоан Білик  із благословення високопреосвященнійшого  Якова керуючого єпархією та численного духовенства Київського Патріархату і УАПЦ. Після закінчення особливого чинну погребіння священиків читались над покійним святе Євангеліє на протязі трьох днів.

3 червня була відслужена літія у домі покійного, і на подвір’ї  виголошена  проповідь митр. протоієреєм Іоаном Шемилинцем розповів про нелегке священиче життя покійного о. Петра. І  тіло перенесли у храм св.безсрібників і чудотворців Косьми і Даміана с. Скелівка, де прот. Петро був настоятелем, під спів ірмосів покаяльного канону “Помічник мій і покровитель….”  і у храмі звершували чин похорону.

4 червня Божественну Літургію і завершення чину похорону очолив високопреосвященніший Яків архієпископ Дрогобицький і Самбірський. Владиці співслужили   секретар  єпархії прот. Андрій Безушко, благочинний прот. Іоан Білик, та велика кількість духовенства. Владика  звернувся зі словом до всіх присутніх, у якому тепло висловив щире співчуття сім’ї, рідним та близьким спочилого, особливо дружині Катерині і синам священикам о. Роману та о. Петру. У своєму слові владика розповів, що служіння новопреставленного о. Петра випало у час гонінь на Церкву і священиків,  але він  ніс свій хрест все своє життя. Пізніше  архієрей прочитав над спочилим  розрішальну молитву і влив на лице спочилого св. єлей а також відбулося останнє цілування. Обнесли тіло прот. Петра тричі довкола храму на знак прощання спочилого з парафією і чин погребіння  закінчився на кладовищі у с. Біличах , де  також заносили померлого отця у сільський храм у якому прот. Петро у юності був дяком і звершили літію.

Високопреосвященійший Яків, архієпископ Дрогобицький і Самбірський та вся Дрогобицько-Самбірська єпархія висловлюють найщиріші співчуття родині померлого.

---

---

Коротка біографія митрофорного протоієрея Петра Гальчишака

Митрофорний протоієрей Петро Гальчишак народився 05 серпня 1942 року в с. Біличі, Старосамбірського району, Львіввської області.

 1949 р.  пішов в 1 клас Білицької  восьмирічної школи.

1970 р. одружився із Задільською Катериною Михайлівною.

1975р. вступив  на перший курс Одеської Духовної Семінарії, яку закінчив у 1979р.

13 грудня 1978р. преосвященнішим  єпископом Пензівським і Саранським Серафимом   був рукоположений у сан диякона. 

13 березня 1979р. високопреосвященнішим архієпископом Одеським  Херсонським Сергієм  був рукоположений у сан священика. 

    1979р. указом митрополита Миколая Юрика призначений настоятелем парафії с.Білина Самбірського благочиння 

1981 р. указом митрополита Миколая Юрика призначений настоятелем парафій Скелівка, Городовичі та Сусідовичі де закладав камінь на будівництво храму

      Виховав трьох синів, два з яких священники.

 

---

 

(коротке пояснення до чину поховання священиків)

Накривається воздухом лице померлого священика в знак того, що священик при житті звершував Божественні Таїнства, його лице після смерті закривається воздухом (покровом). Святе письмо порівнює священиків з ангелами Божими, які предстоять перед престолом Всевишнього “лиця закривающі” закрите лице священика це знак пошани Богу. Тіло священнослужителя одягається в світлі ризи, відповідно до його сану. Знаменується, що на Страшному суді він буде давати відповідь не тільки по виконанню християнських провин, але і по виконанню пастирського служіння.У праву руку померлого  священика вкладається  хрест, а на грудях покладається Євангеліє, за прикладом апостола Варнави, який заповідав, за переказами, святому Марку покласти з ним Євангеліє Матфея. Тіла померлих  священиків не омивають  водою, а обтираются губкою, просоченою єлеєм, і вчиняється це не мирянами, а священнослужителями (ієреями або дияконами). Творячи перш губкою хрест на чолі, очах, устах,  на грудях, на руках, і на ногах, і на колінах в образ священного хрещення.

 

---

 

Пам’яті митрофорного протоієрея Петра Гальчишака

 

ПАМ’ЯТЬ

Закрився світ для мене весь,

І очі потемніли.

Ласкавий промінь у очах

І уста оніміли.

 

Спочинок вічний враз прийшов

Зв’язались ноги й руки.

Обтер сльозу з очей моїх

Відняв дочасні муки.

 

Лиш жаль наповнює серця

Ця смутна домовина.

Лишилась жінка молода

І вся моя родина.

 

Лишилась паства-сирота

І не один згадає:

хрестив, вінчав, Бога молив

Сьогодні вже немає.

 

Скільки добра він тут зробив

Ніхто із нас не знає,

Та прийде цей сумний наш час

Господь усе згадає.

 

І не одна душа прийде

У цю сумную днину ,

Та й не одна сльоза впаде

На смутну домовину.

 

Прошу вас браття у цей день

Моліть Христа Святого,

Щоб тіло спало в тишині

Душа в Бога одного.

 

І так минатимуть роки

Загоїть час ті рани,

Забудуться сумні ті дні

Що був я тут між вами.

митр. протоієрей  Богдан Федак 03.06.2015р.

Від Старосамбірського благочиння  висловлюємо свій глибокий жаль і смуток з приводу  кончини новопреставленого протоієрея Петра, який був зразковим священиком, добрим пастирем і ревним працівником у винограднику Христовому. Разом із цим висловлюємо щирі слова співчуття їмості, дітям, рідним, близьким, друзям, духовній пастві - усім тим, хто любив, знав і глибоко шанував покійного.

Вічна пам'ять і вічний спокій душі новопреставленого митрофорного протоієрея Петра!

                

 

свящ. Іван Білик