24 березня 2016 року у військовій частині В 5032 (7-й окремий вертолітний полк армійської авіації) м. Новий Калинів Самбірського району Львівської області особовий склад молитовно вшанував пам'ять загиблого льотчика-оператора Руденка Сергія Миколайовича

, який загинув рік тому поблизу с. Вінницькі Стави- Гребінки Васильківського району Київської області, внаслідок аварії військового вертольота Мі-24, який здійснював плановий переліт з міста Миргорода Полтавської області в місто Озерне Житомирської області.

Заупокійну службу відслужив настоятель парафії св. рівноапостольного великого князя Володимира УПЦ КП м. Новий Калинів священик Ярослав Фабіровський у військовій каплиці св. вмч. Димитрія Солунського на території військової частини.

22-річний Сергій Миколайович Руденко родом із селища Миропіль Романівського району Житомирської області, єдиний син у матері, похований у рідному селі.

Указом Президента України № 76/2016 від 1 березня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Після служби від імені земляків був прочитаний вірш, присвячений загибелі Сергія Руденка, якого написала жителька рідного села:

Світлій пам’яті Сергія Руденка присвячую

Він відлітав…Опустилися крила…

Впав метеором з небесних вершин…

Зірка життя відцвіла, відзоріла…

Вже не приїде до матері син.

Вічність, розкрила обійми холодні:

- Мамо! Матусю!!! – і темінь в очах…

Під Васильковом у чорну безодню

Впав гвинтокрила підстрелений птах.

Хтось чорноротий казав: «Та ж не там він,

Тут він загинів, не там, де АТО…»

Хто ж тоді кулями зранив машину,

Хто з ладу вивів, скажіть мені, хто???

…Їй залишилась лиш чорна хустина…

Й пустка безмежна… В’язка чорнота…

- Сину, синочку! Єдина дитино!..

Жити не хочу… Весь світ – ТЕМНОТА…

Їй би гойдати внучат галасливих,

Їй би співать колискову малим!

…Зірка упала… згорнулися крила…

Син залишився навік молодим.

Квіт на могилі вже рік. Як не в’яне.

Усміх юнацький застиг на вістах…

Він недаремно прожив життя, мамо,

Вірний Вітчизні крилатий солдат.

О. Багінська.

Прес-служба єпархії відділу духовного патріотичного виховання у збройних силах та інших військових формуваннях

{odnaknopka}